Тема: "Використання інтерактивних технологій на уроках інформатики"
З досвіду роботи вчителя інформатики
Кострижівської ЗОШ І-ІІІ ступенів Щітки Олександра Васильовича
Досвід схвалено методичною радою райметодкабінету
відділу освіти, молоді та спорту Заставнівської районної державної адміністрації
(Протокол № _____ від __________)
Узагальнено досвід:
Шевчуком В.В., методистом РМК відділу освіти, молоді та спорту Заставнівської райдержадміністрації
Рецензенти:
Січковська О.Т., завідуюча районним методичним кабінетом, Савчук М.С., вчитель інформатики Юрковецької ЗОШ І-ІІІ ст., спеціаліст вищої категорії, учитель-методист
ЗМІСТ
1. АНКЕТА АДРЕСАТА ДОСВІДУ
2. АНОТАЦІЯ ДОСВІДУ
3. ОПИС ДОСВІДУ
4. ВИСНОВКИ
5. СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
1. АНКЕТА АДРЕСАТА ДОСВІДУ
Прізвище, ім'я, по батькові: Щітка Олександр Васильович
Дата народження: 21.12.1979
Домашня адреса: 59410, Чернівецька обл., Заставнівський р-н, смт Кострижівка, вул. Гагаріна, 23
Який навчальний заклад закінчив (спеціальність): ЧНУ ім. Ю.Федьковича, 2002 р., фізик, викладач фізики
Місце роботи: 59410, Чернівецька обл., Заставнівський р-н, смт Кострижівка, вул. Заводська, 60 Б, Кострижівська ЗОШ І-ІІІ ст.
Загальний стаж роботи: 10 років
Педагогічний стаж: 10 років
Кваліфікаційна категорія: Спеціаліст І категорії
Педагогічне звання: -----
Нагороди: Грамота відділу освіти Заставнівської райдержадміністрації, 2007 р.
2. АНОТАЦІЯ ДОСВІДУ
Сучасна система освіти передбачає виховання прагнення до самоосвіти і саморозвитку особистості, яка вміє використовувати набуті знання та вміння для творчого розв'язання поставлених перед нею завдань, критично мислити. Водночас виникає питання: якими ж повинні бути умови середовища, щоб кожен школяр міг розвинути свої творчі нахили та перетворити їх у творчі досягнення?
Нині важливу роль у розвитку пізнавальних інтересів учнів відіграють інтерактивні методи навчання та інтерактивний урок. Лише завдяки постійній співпраці вчителя та учнів можна досягти високих результатів.
Працюючи над проблемою "Використання інтерактивних технологій на уроках інформатики", Олександр Васильович постійно удосконалює свої знання з теорії, методики викладання інформатики, педагогіки та психології, регулярно опрацьовує теоретичні й методичні статті фахових видань.
Кожен з учнів на уроці розраховує в основному лише на свої сили та знання для вирішення поставлених перед ним завдань. Це дає можливість працювати в тому темпі, який вигідний як для учня, так і для вчителя.
Використовуючи інтерактивні форми роботи, Олександр Васильович ставить перед собою конкретні завдання: розвиток в учнів навичок мислення високого рівня; залучення до роботи всіх учнів класу; вироблення соціально важливих навичок роботи в колективі; формування на уроках мікроклімату співробітництва та взаємодопомоги; поглиблення пізнавального інтересу до інформатики як складної, багатогранної та цікавої науки.
Поряд з цим вчитель постійно підвищує рівень своєї майстерності, ніколи не зупиняється на досягнутому, прагне до самовдосконалення. Постійно ділиться власними педагогічними здобутками з колегами на засіданнях районного методичного об'єднання вчителів інформатики, завжди виступає з новими ідеями і пропозиціями щодо удосконалення навчально-виховного процесу на уроках та в позакласній роботі. Завдяки професіоналізму, наполегливості, вчитель досягає високої результативності у своїй педагогічній діяльності.
3. ОПИС ДОСВІДУ
У сучасному суспільстві тривають швидкі й фундаментальні зміни в основних напрямках діяльності. Необхідність пошуку нових організаційних форм і методів навчання обумовлена тим, що виникла потреба в розробці технології, яка відповідає адаптації школи до комп'ютерної епохи.
Підготовка соціально адаптованої особистості передбачає розвиток пізнавальних інтересів учнів, формування їх творчої активності та самостійності, здатності до подальшої продуктивної діяльності. Виникає необхідність змінити взаємовідносини і взаємодію між вчителем та учнем, тобто переосмислити їх ролі у навчально-виховному процесі. Вчитель являється не тільки джерелом знань, використовуючи різні методи і засоби навчання, він повинен стати кваліфікованим консультантом у розв'язанні навчальних проблем. Завдяки цьому учень стає активним учасником навчального процесу. Під керівництвом вчителя школярі навчаються самостійно формулювати цілі й завдання, аналізувати інформацію, розробляти шляхи розв'язання проблеми.
Інтерактивне навчання - це швидше узагальнююча назва тих способів, які вчитель використовує для активізації навчально-пізнавальної діяльності учнів. Саме при використанні інтерактивних технологій учні вчаться шукати інформацію, систематизувати її та узагальнювати. Водночас збільшуються вимоги до педагога: він повинен стати порадником для учня, зобов'язаний перебувати у постійному творчому пошуку, володіти основами психології, вміти використовувати на власних уроках сучасні технічні засоби навчання.
Забезпечити розвиток особистості у процесі навчання інформатики важче, ніж подавати основи теоретичних знань. Саме тому проблема, над якою працює Олександр Васильович, є актуальною.
Олександр Васильович переконаний, що сучасна людина повинна знаходити шляхи розв'язання проблем у будь-якій ситуації, працювати в команді, активно використовувати сучасні інформаційні та комунікаційні технології у всіх галузях своєї діяльності. Використовуючи інтерактивні форми роботи на уроках інформатики, Олександр Васильович ставить перед собою конкретні завдання: розвиток в учнів навичок мислення високого рівня; залучення до роботи всіх учнів класу; поглиблення пізнавального інтересу до інформатики як складної, багатогранної та цікавої науки; розвиток комплексу рис, які забезпечують інформаційно-комунікаційну компетентність та соціальну мобільність школяра, здатного орієнтуватися в інформаційному просторі, отримувати інформацію та оперувати нею відповідно до власних потреб і вимог сучасного високотехнічного суспільства, працювати з інформаційним ресурсом осмислено.
Учень ХХІ століття повинен бути комунікабельним, контактним у будь-яких соціальних групах, вміти співпрацювати у різних галузях, уникати конфліктних ситуацій або вміло виходити з них. У процесі навчання Олександр Васильович першочерговим вбачає досягнення цілей: створення умов для розвитку та самореалізації особистості в процесі навчання; підвищення ефективності навчального процесу шляхом використання інтерактивних форм роботи; досягнення високого інтелектуального розвитку школярів.
Сутність інтерактивного навчання, на думку Олександра Васильовича, в тому, що навчальний процес відбувається за умови постійної, активної взаємодії всіх його учасників. Організація інтерактивного навчання передбачає: моделювання життєвих ситуацій, використання рольових ігор, спільне вирішення проблеми на основі аналізу обставин та відповідної ситуації; сприяє: формуванню навичок і вмінь, створенню атмосфери співробітництва, взаємодії; формує: мотивацію навчальної діяльності, готовність до самовдосконалення, здатність критично мислити, приймати продумані рішення.
Інтерактивне навчання - це, перш за все, навчання у формі діалогу, в ході якого здійснюється взаємодія вчителя та учня, що усуває як домінування одного учасника навчального процесу над іншими, так і однієї думки над іншою. На думку Олександра Васильовича, урок не може бути цікавим, якщо учень постійно залучений до одноманітної за структурою й методикою діяльності, натомість він має слугувати засобом розвитку творчих здібностей вихованців, їхніх потреб, обдарувань, інтересів, самовираження та самореалізації, розвивати постійне прагнення до пізнання і самовдосконалення. Значною мірою цього можна досягти, використовуючи сучасні інноваційні технології, зокрема технології інтерактивного навчання, перетворюючи таким чином традиційний урок в інтерактивний.
Інтерактивні методи навчання скомпонували низку цікавих, раніше незнайомих школярам правил, на дотриманні яких вчитель акцентує особливу увагу учнів. Наприклад: кожна думка важлива; не бійся висловитись; ми всі - партнери; обговорюємо сказане, а не людину; обдумав - сформулював - висловив; кажи чітко, зрозуміло, красиво; наводь тільки обґрунтовані докази; умій погодитись і не погодитись; розширюй запропоновані ідеї.
Інтерактивні форми роботи на уроках інформатики Олександр Васильович поділяє на чотири види навчальної діяльності, відповідно до вибору яких, будує свою роботу: парна (учень-педагог, учень-учень); фронтальна (учитель навчає групу чи підгрупу класу); групова; індивідуальна.
Уроки інформатики суттєво відрізняються від уроків інших шкільних предметів. Це зумовлено необхідністю роботи учнів за комп'ютером. Існує навіть думка, що на уроках інформатики можливий тільки трикутник: учитель-комп'ютер-учень. Безперечно, шкільна інформатика має прикладний характер, але комп'ютер на уроках, насамперед, є інструментом навчання і лише частково - об'єктом вивчення.
Впровадження методів інтерактивного навчання дозволяє вчителю вирішувати завдання на уроках інформатики: формувати інтерес до навчальної дисципліни; розвивати самостійність учнів; створити комфортну атмосферу доброзичливості, що сприяє оздоровленню психологічного клімату на уроці; навчити дитину виявляти свою індивідуальність у навчальному процесі; реалізувати ідею співпраці вчителя і учнів, тобто співпрацювати зі школярем, як з партнером; задіяти до процесу навчання не тільки свідомість дитини, але і її почуття, емоції, вольові якості.
Віра вчителя в учня породжує віру учня в себе. На уроках інформатики Олександр Васильович постійно намагається виступати лише в ролі організатора навчального процесу, використовуючи великий арсенал засобів інтерактивного навчання: експерименти, бліц-турнір, рольові ігри, "мозковий штурм", моделювання життєвих ситуацій, інтегрований урок, подорож, використання ресурсу комп'ютерних технологій.
Поряд з цим вчитель виявив типові проблемні питання: учень часто не має власної думки, а якщо й має, то боїться висловлювати її відкрито; інколи школярі не вміють слухати інших, об'єктивно оцінювати їх думку, рішення; учень не готовий у процесі обговорення змінювати свою думку, йти на компроміс; школярам важко бути мобільними, змінювати оточення, методи роботи; нерідко виникають труднощі й у малих групах: лідери намагаються "керувати", а слабші учні відразу стають пасивними.
Проте, за умови вмілого впровадження, інтерактивні методи навчання дозволяють залучити до роботи всіх учнів класу, стимулюють розвиток ініціативності, відповідальності та самостійності, спонукають школярів до пошуків шляхів досягнення високих результатів навчання.
Не секрет, що донедавна вчитель був лише "фільтром" у відборі навчальної інформації, сьогодні ж, за інтерактивного навчання, він помічник, консультант у роботі. Це зобов'язує вчителя постійно знаходити правильний підхід до вдосконалення методів і засобів навчання, досягати вищої форми співробітництва із вихованцями.
Інтерактивне навчання вимагає підготовки не тільки від вчителя, а й учнів, їх здатності співпрацювати, сприймати нововведення, які пропонує вчитель. У процесі навчальної діяльності відбувається розкриття здібностей, розвивається самостійність і здатність до самоорганізації, уміння вести діалог, шукати і знаходити компроміси, тобто дитина не тільки отримує систему знань, але й набір ключових компетентностей в освітній та комунікаційній сфері.
На думку Олександра Васильовича, завдяки впровадженню в навчальний процес інтерактивних методів навчання учні вироблятимуть у собі вміння приймати спільні рішення; якісно зміниться рівень сприйняття учнями програмового матеріалу тієї чи іншої навчальної дисципліни - він набуде особистісного сенсу, бо замість "вивчити", "запам'ятати" стане основним "обдумати", "застосувати".
Для Олександра Васильовича поняття "інтерактивні технології навчання" - це така організація навчального процесу, за якої неможлива неучасть школяра в колективному, взаємодоповнюючому, заснованому на взаємодії усіх його учасників процесі навчального пізнання: або кожен учень має конкретне завдання, за яке він повинен прозвітувати, або від його діяльності залежить якість виконання поставленого перед групою та усім класом завдання. Такий підхід до навчання, з досвіду Олександра Васильовича, не може не стимулювати школяра.
Інтерактивні технології навчання включають у себе чітко спланований очікуваний результат навчання, окремі інтерактивні методи і прийоми, що стимулюють процес пізнання, та розумові й навчальні умови й процедури, за допомогою яких можна досягти запланованих результатів.
Застосування інтерактивних технологій висуває певні вимоги до структури уроку. Як правило, інтерактивні уроки складаються з п'яти елементів: мотивації (не більше 5% часу заняття); оголошення, представлення теми та очікуваних навчальних результатів (не більше 5% часу уроку); надання необхідної інформації (10-15% часу); інтерактивної вправи - центральної частини заняття (45-60% часу на уроці); підбиття підсумків, оцінювання результатів уроку (до 20% часу).
Мотивація. Мета цього етапу - зосередити увагу учнів на проблемі й викликати інтерес до обговорюваної теми. Прийомами навчання можуть бути запитання, алгоритм, коротка історична довідка, невеличке завдання, рухлива гра тощо.
Оголошення теми й очікуваних навчальних результатів. Мета - забезпечити розуміння учнями змісту їх діяльності, чого вони мають досягти в ході уроку й чого від них очікує вчитель.
Надання необхідної інформації. Мета - повідомити учням достатньо інформації, щоб на її основі виконувати практичні завдання. Це може бути опрацювання тексту підручника чи посібника, міні-лекція, робота з роздатковим матеріалом, перевірка домашнього завдання. Для заощадження часу на уроці та максимального ефекту від нього Олександр Васильович подає інформацію в письмовому вигляді для попереднього ознайомлення. На уроці вчитель повторно звертає увагу на практичні поради, коментує термінологію або організовує опитування.
Інтерактивна вправа - центральна частина заняття. Мета - практичне засвоєння матеріалу, досягнення поставлених завдань уроку. Послідовність проведення цієї частини уроку така: інструктування (вчитель повідомляє учням мету вправи, послідовність дій та кількість часу на виконання завдань); об'єднання в групи (розподіл ролей); виконання завдань, під час яких вчитель виступає в ролі організатора, ведучого дискусії, намагаючись забезпечити учасникам максимальну можливість для самостійної роботи і навчання у співпраці; представлення групам, окремим учням результатів виконання вправи; загальне обговорення результатів.
Підведення підсумків, оцінювання результатів уроку. Мета - рефлексія, усвідомлення того, що було зроблено на уроці, чи досягнуто поставленої мети, як можна застосувати набуті під час уроку знання в майбутньому. Підведення підсумків Олександр Васильович проводить у формі запитань: Що нового дізналися? Яких навичок набули? Як можете використати отримані знання на практиці? На думку Олександра Васильовича, важливо, щоб учні змогли самостійно сформулювати відповіді на ці запитання. Як переконує досвід роботи, процес планування інтерактивного уроку досить складний та довготривалий, оскільки доводиться чітко продумувати кожен етап заняття, однак, з часом необхідність у деталізації зникає.
Як правильно підготуватися до інтерактивного уроку?
По-перше, фундаментальним підґрунтям застосування інтеракції є не планована діяльність, а загальна відкрита атмосфера навчання, що панує під час уроку, те, як взаємодіє вчитель з учнями, і якщо думки учнів поважати та цінувати, то відбудеться заохо¬чення їх до сумлінної праці, відповідальності, бажання висловлювати те, що вони думають.
По-друге, важливим є також систематичне надання учням можливості вибору, їм доведеться приймати безліч рішень, щоб добре виконати роботу. Вибір - це ключ до інтерактивного навчання та критичного мислення. За відсутності вибору немає дійсної необхідності думати. Бажано завжди створювати ситуації, де учні могли б робити реальний вибір. Олександр Васильович пропонує дітям самим обирати: скільки часу витратити на завдання; яке завдання виконувати; які ресурси (засоби навчання) використати для виконання завдання; яким методом опрацьовувати ресурси; як оцінити себе та інших (за якими критеріями); на яку тему написати письмову роботу; в якому вигляді презентувати результати роботи тощо.
По-третє, дуже важливим є постійна підтримка вчителем розвитку класного колективу, його здатності до співпраці, налагодження позитивних особистісних стосунків між усіма учнями.
Єдиної схеми щодо організації такого навчання немає, оскільки саме поняття "інтерактивності" нівелює будь-який консерватизм, закостенілість, традиційний підхід до побудови та підготовки уроку, відкриває педагогу широке поле для творчої діяльності.
Досвід у впровадженні інтерактивних технологій навчання показує, що не завжди є можливість вдатися до інтерактивного уроку в цілому, але застосовувати окремі вправи та прийоми інтеракції можливо (і варто) на тому чи іншому етапі уроку. Слід зауважити, що кожен з методів інтерактивної роботи має свої переваги, цілі, обмеження. Однак, слід експериментувати, розширюючи арсенал інтерактивних технологій, знаходячи нові форми роботи.
4. ВИСНОВКИ
Отож, нові технології навчання на основі інформаційних і комунікаційних технологій дозволяють інтенсифікувати освітній процес, збільшити швидкість сприйняття, розуміння та глибину засвоєння величезних масивів знань. Сучасні комп'ютерні технології дають вчителю нові можливості, дозволяючи разом з учнем отримувати задоволення від захопливого процесу пізнання. Таке заняття викликає в дітей емоційний підйом. Навіть учні, які мають невисокий рівень знань, охоче працюють з комп'ютером.
Інтерактивний урок - це засіб для створення тієї атмосфери в класі, яка найкраще сприяє співробітництву, порозумінню й доброзичливості, дозволяє дійсно реалізувати особистісно орієнтоване навчання. Використання інтерактивних технологій навчання надає можливості для пошуку нових форм і методів роботи.
Для Олександра Васильовича результатом такого уроку є зростання інтересу учнів, зацікавлення їх, відчуття зміни ставлення вихованців до вчителя, покращення загальної атмосфери в класі, а це слугує додатковим стимулом до роботи за інтерактивними технологіями.
Як відомо, процес навчання потребує напруженої розумової праці дитини, її активної участі в цьому процесі, здатності використовувати здобуті знання, високого рівня компетентності учня. Тому впровадження інтерактивного навчання в освітній процес на даному етапі розвитку суспільства є не тільки актуальним, але й необхідним.
5. СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
1. Біда О. Структура і методика інтерактивного уроку // Початкова школа. - 2007. - № 7.
2. Васильєва Н.М. Застосування інтерактивних методів навчання на уроках предметів гуманітарного циклу // Управління школою. - 2005. - № 34. - с. 22-24.
3. Вукіна Н.В., Дементієвська Н.П. Критичне мислення: як цього навчати. - Х.: Основа, 2007. - 110 с.
4. Гейко І. Використання інтерактивних форм і методів навчання. З досвіду роботи // Тема. - 2004. - № 3/4. - с. 229-232.
5. Гін А.О. Прийоми педагогічної техніки. - Х.: Веста: Видавництво "Ранок", 2007. - 176 с.
6. Голодюк Л. Як навчити учнів спілкуватися на уроці // Рідна школа. - 2001. - № 9.
7. Гра "Дебати": принципи, методи та організація // Все для вчителя. - 1998. - № 13-14. - с.13-15.
8. Єльникова О.В. Інтерактивні методи навчання, їх місце у класифікації педагогічних інновацій // Імідж сучасного педагога. - 2001. - № 3-4 (14-15). - с. 71-74.
9. Іванішена С. Форми та методи інтерактивного навчання // Початкова школа. - 2006. - № 3.
10. Комар О. Інтерактивні технології - технології співпраці // Початкова школа. - 2005. - № 2.
11. Комар О. Навчання школярів за інтерактивними методами // Рідна школа. - 2006. - № 5. - с. 57-60.
12. Крамаренко С.Г. Інтерактивні техніки навчання, як засіб розвитку творчого потенціалу учнів // Відкритий урок. - 2002. - № 5-6. - с.7-10.
13. Освітні технології. / За ред. О.М. Пєхоти. - К. - 2002. - 255 с.
14. Пометун О. Як оцінити діяльність учнів на інтерактивному уроці // Доба. 2002. - № 2. - с. 2-6.
15. Пометун О.І., Пироженко Л.В. та ін. Сучасний урок. Інтерактивні технології навчання: Наук.-метод. посіб. / За ред. О. І. Пометун. - К.І.А.С.К., 2003. - 192 с.
16. Ярош Г.О., Седова Н.М. Сучасний урок у початковій школі. 33 уроки з використанням технології розвитку критичного мислення. - Х.: Основа, 2005. - 240 с.
